top of page

 Історію не можна змінити, як і обдурити генетику.
  Берізки шумлять в головах нащадків росіян, яких

завезли в ешелонах  у 1933 році до  виморених

голодом українських  сіл по всій Україні. Мені

розповідав один співак, який у 80-роках – лише

вдумайтесь – співав концерт української пісні в

українських селах півдня країни.  «Одну співаємо –

зал ледве реагує, другу – те ж саме. Врешті після

першого відділення запитую у голови колгоспу, а що

так? А він відповідає суржиком: то оні же ж руськіє.

Ещьо з 33-го.»
    Ось статистика за 1933 рік,  скільки людей

російського походження  було переселено в Україну.


Із району Нижнього Новгороду   в Одеську область

прибуло   141 ешелон. З Білоруської СРСР - 68

ешелонів у Дніпропетровську. Із західних областей

РРФСР у Дніпропетровську - 125 ешелонів. З

центрально-чорноземного регіону Росії в Харківську

область - 188 ешелонів. З Іванівської в Донецьку -

147 ешелонів.  Переселяли колгоспами  з кіньми,

коровами, вівцями, сільськогосподарським

реманентом, сім'ями, з людьми похилого віку та

дітьми, російських вчителів. Переселяли в порожні,

вимерлі від голоду українські села. Зрозуміло, чому

нащадки переселенців, проводять референдуми про

приєднання до історичної батьківщини, будують

барикади.
Генетику - не обдуриш. Невідомий автор цього

фото залишив нам на згадку якими були українці в південних областях України до 1933 року. Це наша генетика.

bottom of page