УКРАЇНЦІ В ІЗРАЇЛІ
Українські мотиви в Ізраїлі.
Здається, немає такого міста і містечка в Ізраїлі, де б не жили українці та вихідці з України. І час від часу тут звучать українська мова, пісні, вирує «Гопак». Шанувальники української культури збираються разом аби обговорити сучасні новини і там, і тут, згадати минуле і передати своїм дітям та онукам традиції народу та країни, звідки приїхали до Ізраїлю. В Карміелі також живуть такі люди. Леонід Сорока пише і українською, видає книжки і проводить чудові вечори. Нещодавно відбулася така тепла і щира зустріч поета з карміельцями, де вірші читав автор і його шанувальники, співали пісень і танцювали «Гопак».
А в Рішон-ле-Ціоні подібна зустріч відбулася у Валентини Чайковської, яка презентувала своїм шанувальникам нову книгу поезій українською «На кордоні тремкого мовчання». УКРАЇНІ
Зальотні думоньки мої Летять в село, де в хаті пустка, Крізь стріху падають дощі, І стеля вже, як в дірах хустка. Та що розлука для душі? Бо ж небо – спільне понад нами! Нема для щирості межі, Серця не бродять манівцями. Зальотні думоньки мої Теплом наповнені і літом, В них пестять тишею гаї, Літає бусол десь над житом. За обрій доля стелить шлях, Там вітер грає на бандурі, А льон у синіх весь шовках, Геть відганяє дні понурі. І я, закохана в красу, Гоню сльозу із сьогодення... Дитям любов свою несу – У серці, в слові, навіть в жменях. Чарує серпня зорепад, І вмить загадую швиденько, Щоб мир прийшов у край та лад! Чи чуєш зичення ці, Ненько?
ЛЬВОВУ
Невже насправді щось душа відчула? Забила в дзвони трепетних надій. Високий Замок... Сню. Хіба забула Безпечність юні у вінку подій?
Сягає неба вежа-домінанта – Оздоба міста, мить його весни, А сивий дух добродія Корнякта Вартує, наче лицар, львівські сни.
Завмерло щось тремке в архітектурі. Чомусь забракло в серці раптом слів. Либонь здалось мені, чи леви хмурі Збудились, мов живі, з камінних снів.
І вітер лагідний їм гриви чеше, І щось у левах тих таке близьке! Немов побачення студентське перше – Невинне, чисте, свіже і легке.
Ось так це було!
