УКРАЇНЦІ В ІЗРАЇЛІ

                         Єрусалимський поет Іван Потьомкін переклав українською вірш відомого поета Ніколая Гумельова.

 

Ніколай Гумільов «Єва чи Ліліт»

Ти не знаєш сказання про діву Ліліт,

З ким мав щастя Адам в раю первозданнім,

Але ти одна з тих, чиє серце болить

За душею крилатою та садами.

 

Ти про Єву чувала, певно ж, не раз,

Про матір мaтерів, що вогонь берегла,

Та  з якоюсь тривогою все ж. І щораз,

Наче  безум смішний  оповідь ця була.

 

У Ліліт – недоступних сузір’їв вінець,

У краях сонця діамантові світять,

А що в Єви –город  ще й отара овець,

Лад у хаті щодня і доглянуті діти.

 

До пуття  ще не відаєш ти, хто ти є.

Єва ти чи Ліліт? О, коли ж на поріг

Стане той, котрий жадібне серце твоє

В зачарований грот  однесе без доріг.

 

Під уступами гір він уміє блукать

І спускатись уміє із урвищ на дно,

Метеор його серце, а не квітка якась.

В душі його зоряно від жадань і думок.

 

Якщо треба, він царство підкорить тобі,

Якщо треба, зі злодійською піде сумою,

Та завжди і повсюди – від Єви Ліліт,-

Він тебе збереже від тебе самої.

 

Николай Гумилев «Ева или Лилит»

Ты не знаешь сказанья о деве Лилит,
С кем был счастлив в раю первозданном Адам,
Но ты все ж из немногих, чье сердце болит
По душе окрыленной и вольным садам.

Ты об Еве слыхала, конечно, не раз,
О праматери Еве, хранящей очаг,
Но с какой-то тревогой… И этот рассказ
Для тебя был смешное безумье и мрак.

У Лилит — недоступных созвездий венец,
В ее странах алмазные солнца цветут:
А у Евы — и дети, и стадо овец,
В огороде картофель, и в доме уют.

Ты еще не узнала себя самоё.
Ева — ты иль Лилит? О, когда он придет,
Тот, кто робкое, жадное сердце твое
Без дорог унесет в зачарованный грот.

Он умеет блуждать под уступами гор
И умеет спускаться на дно пропастей,
Не цветок — его сердце, оно — метеор,
И в душе его звездно от дум и страстей.

Если надо, он царство тебе покорит,
Если надо, пойдет с воровскою сумой,
Но всегда и повсюду — от Евы Лилит, —
Он тебя сохранит от тебя же самой.