УКРАЇНЦІ В ІЗРАЇЛІ
14 серпня – 435 років тому вийшла друком Острозька Біблія (1581), це було перше повне друковане видання церковно-слов’янською (старо-болгарською) мовою, здійснене в Острозі друкарем Іваном Федоровичем.
23 серпня – День Державного Прапора України – державне свято України, встановлене Указом Президента 23 серпня 2004 року для вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України. 24 серпня – День незалежності України– 25-а річниця, національне свято.
”Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів“.
27 серпня минає 160 років від дня народження Івана Франка. Іван Якович Франко (1856-1916), письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч, доктор філософії. Народився у с.Нагуєвичі, нині Дрогобицького р-ну Львівщини, у ранньому віці втратив батька, а згодом і матір. У гімназійний період проявив феноменальні властивості пам’яті, надзвичайно широкий літературний інтерес, потяг до творчості. Навчання у Львівському ун-ті було перервано арештами за участь у студентському русі, довершував навчання у Відні, в той же час активно співпрацював з низкою видань. Будучи усебічно обдарованим, енциклопедично освіченим і надзвичайно працьовитим, виявив себе у багатьох царинах суспільного життя: у літературі – це поезія, проза, драматургія, переклади і ін., – у журналістиці, мовознавстві, етнографії, сходознавстві, історії, економіці, релігії, філософії, політології тощо, став найвизначнішим поетом пошевченківської доби Залишив по собі величезний мистецький і науковий спадок – понад 5 тисяч творів. Помер і похований у Львові на Личаківському кладовищі. Іван Франко - автором поеми «Мойсей», поетичної збірки «Зів’яле листя», драми «Украдене щастя», повісті «Перехресні стежки». Йому належить вислів: ”Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів“. І.Франко попередив людство про катастрофічну небезпеку тоталітаризму від тодішніх соціалістичних та соціал-демократичних ідей.
Гримить
Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить –
Гримить!
Гримить! Тайна дрож пронимає народи,-
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить…
Гримить!
